Дистимія (persistent depressive disorder, хронічна депресія) — це тривале і відносно м’яке, але вперте зниження настрою. На відміну від великої депресії, симптоми при дистимії зазвичай менш інтенсивні, зате тривають роками — мінімум два роки у дорослих і один рік у дітей та підлітків.
Людина з дистимією часто каже: «Я просто завжди такий» або «У мене важкий характер». Насправді це не риса особистості, а захворювання, яке можна і потрібно лікувати. Дистимія зустрічається приблизно у 3–5% людей і сильно знижує якість життя, навіть якщо зовні людина продовжує працювати і виконувати повсякденні справи.
Як проявляється дистимія?
Основні ознаки (більшість з них присутні більшу частину дня протягом довгого часу):
• Постійно знижений настрій, відчуття «сірості» та відсутності радості.
• Швидка втомлюваність і нестача енергії.
• Низька самооцінка, почуття провини або нікчемності.
• Труднощі з концентрацією уваги та прийняттям рішень.
• Порушення сну (безсоння або надмірний сон).
• Зміни апетиту (зниження або підвищення).
• Відчуття безнадійності, песимістичний погляд на майбутнє.
• Дратівливість (особливо у дітей та підлітків).
Важлива особливість: людина може мати короткі періоди більш-менш нормального настрою, але вони рідко тривають довше двох місяців.
Чому виникає дистимія?
Точної однієї причини немає. Зазвичай впливають:
• Генетична схильність.
• Особливості роботи серотонінової та інших нейромедіаторних систем.
• Тривалий стрес, психотравми в дитинстві.
• Хронічні захворювання та деякі особистісні особливості.
• Соціальна ізоляція та брак підтримки.
Як ставлять діагноз?
Діагноз ставить психіатр або психотерапевт на основі розмови. Важливо, щоб симптоми тривали достатньо довго і помітно впливали на життя. Спеціальних аналізів немає — діагноз клінічний. Лікар також виключає інші захворювання, які можуть давати схожі симптоми (проблеми зі щитовидною залозою, анемію тощо).
Як лікують дистимію?
Лікування зазвичай комплексне і досить тривале:
• Медикаменти — антидепресанти (частіше СІЗЗС). Ефект може наступати повільніше, ніж при гострій депресії, і курс лікування часто більш тривалий.
• Психотерапія — особливо ефективні когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) та схема-терапія. Вони допомагають змінити стійкі негативні переконання про себе і світ.
• Зміни способу життя — регулярна фізична активність, режим сну, зменшення алкоголю, підтримка близьких.
• Іноді використовують комбінацію ліків і психотерапії — цей підхід дає найкращі результати.
Поширені міфи
• Міф: «Це просто характер, так і має бути».
Насправді: Дистимія — захворювання, а не вроджена риса особистості.
• Міф: «Раз симптоми не дуже сильні, лікувати не обов’язково».
Насправді: Хронічно знижений настрій сильно погіршує життя і підвищує ризик великої депресії.
• Міф: «Ліки доведеться пити все життя».
Насправді: Тривалість лікування визначає лікар. У багатьох людей вдається досягти стійкої ремісії.
Що робити, якщо ви підозрюєте у себе дистимію?
Якщо ви вже довгий час відчуваєте себе «не в своїй тарілці», майже не відчуваєте радості і дивитесь на життя песимістично — не списуйте це на характер. Зверніться до психотерапевта або психіатра. Чим раніше почати лікування, тим вищі шанси повернути собі більш стабільний і світлий стан.
Дистимія — це не вирок. З правильною допомогою багато людей значно покращують настрій, підвищують енергію і починають отримувати задоволення від життя.
Для діагностики та лікування обов’язково звертайтеся до кваліфікованого лікаря!
Кабінет психіатрії та психотерапії лікаря Онищенко використовує індивідуально підібрані програми, засновані на комбінованому використанні психотерапії та медикаментозної терапії, які є найефективнішими методами лікування пацієнтів із Дистимією. Використовуючи психотерапію та медикаментозну терапію, ми допоможемо вам якомога швидше та ефективно позбутися проявів Дистимії.
Тел.: 067-911-54-54